Обновлено 1 Квітня, 2023 OSVITA.IN
Дитина створена для життя. Вона вбирає в себе всі позитивні барви невинного існування. Дитина знаходиться на початку пізнання оточуючого світу з усіма його позитивними та негативними аспектами. Смерть дитини – це велике горе. І якщо, інколи, зі смертю через природні причини можна змиритися, то добровільний відхід від життя виступає жахливою дійсністю, яку свідомість близьких відмовляється приймати.
Суїцид – тема, що лякає. Її обговорювати не дуже приємно, і навіть моторошно. Тому зустрівшись із прямими погрозами своєї дитини покінчити з собою або підозрюючи таку поведінку, батьки нерідко губляться і не знають, як на це реагувати: ігнорувати, вважаючи такі погрози безглуздими та порожніми, та не звертати на це увагу, чи рятувати свою дитину будь-якою ціною? Саме від реакції близьких, від їх уміння вчасно розпізнати погрозу по суті залежить життя та здоров’я дитини.
Дитячі та підліткові суїциди в Україні: статистичні дані
На жаль, новітня статистика за 2020 рік щодо дитячих суїцидів відсутня. Проте, можна звернутися до статистики минулих років. За даними ЗМІ, зокрема 112UA, у 2019 році в Україні було вчинено 111 актів самогубств, в яких кожен сьомий був молодше десяти років.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я найбільш вразливими у відношенні самогубства є підлітки віком від 15 до 19 років. Вважається, що на кожне закінчене самогубство у підлітків нараховується до 100-200 суїцидальних актів. Тільки 1% самогубств закінчується смертю. Спроби самогубства містять реальну загрозу для життя та здоров’я підлітка. Вважається, що протягом наступних 10 років число самогубств серед підлітків буде зростати значно швидше, ніж раніше.
Офіційна статистика минулих років свідчить, що смертність підлітків від добровільного позбавлення себе життя є ще однією важливою причиною підліткової травматичної смертності. Найбільш небезпечний вік закінчених суїцидів – 14 років і старше.
У цілому, починаючи з 1991 року, суїцидальна смертність юнаків зросла на 23,2 %, дівчат – на 28,1 %. Це лише офіційні дані. Можна уявити, скільки скритих суїцидів вчиняються взагалі, які не реєструються органами влади, громадськими організаціями…
Підлітковий суїцид та його особливості
Суїцидальна поведінка підлітків відрізняється від аналогічної поведінки дорослих, що обумовлюється фізіологічними та психологічними особливостями розвитку підлітків. Статистика показує, що у дитячих смертей є свої особливі способи позбавлення себе життя, і найбільш розповсюджений з них – повішення. Далі йдуть: падіння з висоти, отруєння ліками, психотропними речовинами, наркотичними засобами, використання зброї або колючо-ріжучих предметів.
Як зауважують сімейні лікарі-педіатри, за останні роки відбулося гостре зрушення у швидкості біологічного дозрівання молоді. Знизився вік виникнення менструацій у дівчат приблизно з 16 до 12 років. Для сучасних підлітків характерним є більш ранній початок статевого життя. Їх психологічний розвиток та соціальна адаптація в певних аспектах поки що не відповідають тим вимогам та критеріям суспільства, які дозволяють характеризувати підлітка як здатного до дорослого, самостійного життя.
Вікові особливості
Виступають ядром формування суїцидальних намірів у свідомості підлітків. До таких особливостей належать:
- суперечність почуттів;
- підвищена психологічна вразливість;
- імпульсивність вчинків;
- поєднання романтизму та проявів жорстокості;
- завищена зарозумілість та невпевненість у своїх силах;
- відмова від загальноприйнятих норм поведінки, що не відповідають поведінці певних референтних груп;
- нездатність прийняття зважених, аргументованих рішень та максималізм в оцінці власних можливостей.
У цьому віці виникає неабиякий інтерес до питань життя та смерті. Разом з тим, подібні роздуми парадоксально переплітаються з недостатньо розвинутою здатності до об’єктивної оцінки певних вчинків, до самоконтролю поведінки. Особливо подібні риси виступають у щільному зв’язку зі стійким негативним відношенням до суспільної моралі, установкам батьків, моделі сімейних відносин.
Крім перелічених особливостей типової підліткової поведінки, які часто виступають першими суїцидальними «дзвіночками», важливими детермінантами (умовами) формування думок, пов’язаних із суїцидом, виступають наступні соціально-психологічні категорії:
Свідомість дитини
Стійкість духу, темперамент, характер, життєві позиції та устої, наявність недосягнутих та нереалізованих цілей, амбіцій, незалежно від оточуючих умов, виступають внутрішніми психологічними ресурсами дитини, які допомагають їй впевнено та непохитно переборювати життєві незгоди, перепони, депресії, стресові ситуації, тим самим відганяти геть хмурі думки про смерть, акт суїциду. Словом, все на 90% залежить від міці цих внутрішніх ресурсів, які залягають у свідомості підлітка.
Сім’я
Вона виступає первинним та, у той же час, основним осередком суспільства. Саме на рівні сім’ї у свідомості дитини закладаються уявлення про добро і зло, про гідне й нікчемне, про поведінку взагалі. Ці підвалини закладають саме батьки і вони відіграють авангардну роль у становленні особистості дитини.
Адже відомо, що особистістю дитина стає тоді, коли вона здатна відповідати за власні дії та вчинки, коли вона є суспільно значимою людиною. Якщо ж у сім’ї батько, мати або вони обидва ведуть асоціальний спосіб життя, то дитина, яка росте, немов бур’ян, або відпущена, так би мовити, на вільний вітер, матиме ступінь виникнення у власній свідомості суїцидальних думок набагато вищий, ніж у дитини, яка виховується в благополучній сім’ї з адекватними та відповідальними батьками.
Давньоримський філософ Цицерон досить слушно зауважив: «Виняток підтверджує правило». У контексті нашої тематики ця аксіома має місце в наступному факті: нерідко підлітки із цілком респектабельних родин ставали на шлях в небуття. Не слід забувати, що крім сімейного вогнища, на формування життєвої стежинки дитини із суїцидальним кінцем впливають ряд інших факторів.
Школа
Цей невід’ємний та обов’язковий соціальний інститут займає особливу ланку в шкалі значимості впливу на формування дитини та підлітка. Саме у цьому середовищі дитина вперше набуває друзів, суперників і просто знайомих.
Тут вона вперше фокусує увагу на поведінці референтних груп підлітків, як правило, старшокласників. І це виступає своєрідним непрямим джерелом виховання, прищеплювання інтересів до тютюну, алкоголю, наркотиків, раннього та бурливого статевого життя, у тому числі й до суїцидальних спільнот.
Засоби масової інформації
Засоби масової інформації (далі – ЗМІ). Стрімкий розвиток інформаційних та комп’ютерних технологій, мережі Інтернет зумовлюють безконтрольний потік інформації у віртуальному світі – світі соціальних мереж та форумів. І часто ця інформація не має жодної цензури.
Вона містить культ жорстокості, нетерпимості до окремих категорій людей за певними ознаками, інформацію порнографічного змісту. Але найбільшої уваги з-поміж переліченого заслуговують «групи смерті» у соціальних мережах, перш за все, так званий «Синій кит».
Зазначена група, як правило, створюється професійними психологами, які найчастіше мають психічні патології. Такі спеціалісти чи в силу своєї ненависті до підростаючого покоління, чи аномалій психічного розвитку, або просто з корисливих чи інших мотивів, зомбують підлітків, даючи їм різного роду «завдання», фіналом яких повинен бути суїцид.
Повертаючись до ЗМІ як детермінанту формування суїцидальної поведінки дитини, хочеться додати, що на сьогодні вони займають передове місце у процесі виховання як суспільства у цілому, так і підростаючого покоління зокрема. Останнє ж, у силу своєї вразливості та недостатності життєвої стійкості, заражається інформаційними хвилями у першу чергу.
Суїцидальні думки: основні прояви
Як правило, формування суїцидальних думок відбувається поступово та має певні прояви. Лише усвідомлення та знання основних проявів суїцидальних настроїв дасть змогу дорослим й найближчому оточенню дитини або підлітка попередити трагедію.
На що повинні звернути увагу батьки?
Безсумнівно, першими, найближчими людьми, які оточують дитину, є батьки. На них покладається низка надвідповідальних задач щодо її виховання, становлення та розвитку, а тому вони безпосередньо мають виявляти всі прояви саморуйнівної поведінки, яка призводить до самогубства.
До таких проявів можна віднести:
- висловлювання про небажання жити;
- незвичайний інтерес до теми смерті, зокрема до творів літератури, музики, фільмів тощо, які висвітлюють тему самогубства як засобу вирішення всіх земних проблем та негараздів; вони виступають непрямими натяками на можливість вчинення суїцидальних дій;
- знахідка в особистих речах дитини таблеток, шприців, психотропних, наркотичних засобів, отрут, леза тощо;
- дивна поведінка (відмова від попередніх інтересів, хобі, різка зміна настрою, чергування екстазу з глибоким смутком тощо).
Як запобігти дитячому суїциду: поради батькам
- поясніть дитині, що важка життєва ситуація завжди характеризується невідповідністю між тим, що людина хоче, і тим, що він може в силу своїх здібностей та життєвих ресурсів. Неможливість досягнення цілей несе за собою виникнення негативних емоцій, які слугують важливим показником важкості тієї або іншої ситуації для людини;
- варто зберігати, підтримувати, культивувати в сім’ї доброзичливу та спокійну атмосферу;
- завжди сприймайте проблеми дитини серйозно, не висміюйте і не критикуйте дитину, якими б неістотними вони не здавалися;
- підтримуйте в дитині впевненість в тому, що він не невдаха, а просто так склалися життєві обставини й безвихідної ситуації не буває; співчувайте і запевняйте її в тому, що вони (батьки) завжди прийдуть на допомогу, вона не залишиться наодинці зі своїми проблемами;
- намагайтесь регулярно спілкуватися, розмовляти з дитиною на теми, які її хвилюють; обмірковуйте її найближче майбутнє; обов’язково поспівчувайте, скажіть, що ви розумієте пригнічений стан, настрій дитини;
- не перешкоджайте підлітку в прийнятті самостійних рішень, які не впливають на його життя, здоров’я та життя й здоров’я інших людей; навчіть дитину прораховувати на десять кроків вперед наслідки його дій; намагайтеся ставити питання дитині, які вимагають від неї подумати та відповісти, не обмежуючись банальними «так» або «ні»;
- навчіть дитину виражати свої емоції в соціально виправданих формах, наприклад, агресію через активні види спорту; душевні переживання через довірливу та відверту бесіду з батьками;
- заохочуйте фізичну активність дитини, оскільки стрес – це фізична реакція організму. Тому ефективно боротися з депресіями, стресами допоможе діяльність, яка вимагає багато зусиль;
- завжди зберігайте тілесний контакт з дитиною, якою б дорослою вона не здавалася батькам, через обійми, поцілунки;
- треба дотримуватись цікавих сімейних ритуалів, які б не вважалися для дитини сірими та нудними;
- заохочуйте дитину до турботи за близькими.
Як повинна реагувати поліція?
Підрозділ Національної поліції, який уповноважений реагувати на делінквентні прояви поведінки підлітків (поведінка, що порушує норми громадського порядку та може загрожувати благополуччю інших) – підрозділ ювенальної превенції Національної поліції України, відповідно до наказу МВС № 1044 від 19.12.2017 «Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України».
Згідно з п. 2 основними повноваженнями підрозділів ювенальної превенції (далі – ЮП) є: планування і реалізація профілактичних заходів у дитячому середовищі щодо попередження негативних явищ серед дітей.
Зрозуміло, що самогубство серед підлітків розуміється як негативне соціальне явище в нашій державі. Тому підрозділи ЮП повинні у своїх методико-профілактичних програмах та заходах надати батькам поради щодо спілкування із дитиною або підлітком з будь-якими проявами суїцидальних настроїв.
І на завершення…
Відомий вислів «діти – квіти життя». Саме так! Адже на кого можна покласти своє безтурботне майбуття, старість, та і взагалі майбутнє країни, як не на дітей?
Треба берегти кожну хвилину, проведену поруч з дитиною, яка уособлює найдивовижніше диво у нашому світі – життя.
Життя прекрасне і потрібно його берегти. Оберігати дитину із самого раннього дитинства, розуміючи, що дитина ця ранима й беззахисна істота зі своїм внутрішнім світом…
Від редактора
Продовжуємо цикл публікацій, які стануть в нагоді батькам, педагогам та всім, хто прагне допомогти дитині.
Подана стаття аналізує досить гостру проблему – дитячі суїциди. Цікавими є погляд крізь призму правових та психологічних аспектів зазначеної проблематики, а також сформульовані рекомендації щодо превентивних заходів у запобіганні самогубств серед дітей та підлітків, представлені спеціалістами освітньої галузі 081 «Право».
Варто підкреслити, що фахівцями спеціальності 081 «Право» Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ проводяться досить ґрунтовні дослідження, які можуть бути використані в практичному сенсі молоддю, батьками, освітянами. Серед них стаття, присвячена безпеці дітей в мережі інтернет «Безпека дітей в Інтернеті: поради поліції».
Нагадуємо, що вже тривалий час вищі навчальні заклади системи МВС перебувають під атакою прихильників монополізації вищої юридичної освіти, котрі прагнуть забрати в університетів внутрішніх справ право на підготовку юристів.
Ми вже неодноразово публікували на порталі статті, які доводять необхідність здобуття вищої юридичної освіти слідчими на базі вишів системи МВС України, а також статті, що роз’яснюють суть лобізму питання монополізації вищої юридичної освіти в Україні та які це може мати наслідки для всієї правоохоронної системи
Максим Лозицький
Факультет підготовки фахівців
для підрозділів превентивної діяльності,
Дніпропетровського державного
університету внутрішніх справ
керівництво:
Кафедра кримінального права та кримінології
Дніпропетровського державного університету
внутрішніх справ
Співавторство та стилістична редакція – Лєх Кшижановскі, Марія Качковська
OsvitaIN