Обновлено 3 Травня, 2021 OSVITA.IN
Проблематика жорстокості в колективному середовищі завжди привертала увагу засобів масової інформації, художніх творів та спеціальної літератури. Гуманізація пострадянської системи освіти, лібералізація інститутів сім’ї та школи, плекання толерантності й мультикультурного вектору розвитку суспільства передбачає зменшення соціальних негативів і насамперед сприяння побудові демократичних міжособистісних відносин на усіх рівнях соціальної ієрархії. Тому досить актуальним є аналіз явища булінгу в Україні на сучасному етапі її розвитку.
Разом з тим, сьогодні навіть в розвинених країнах світу спостерігаються спалахи дитячої та підліткової агресії, яким до сих пір немає єдиного наукового пояснення. Наприклад, деякі вчені дотримуються позиції, що шкільна агресія – це неминучий компонент соціалізації, особливо важливий для хлопчиків як спосіб «зміцнення характеру» і підвищення конкурентоспроможності. Однак, на жаль, прояви такої жорстокості варіюються від невинних жартів до систематичних знущань і навмисних злочинних дій, зокрема, тортур, доведення до самогубств і навіть вбивств. Тому це питання сьогодні є об’єктом надзвичайно актуальних досліджень для широкого кола науковців та досить гострою проблемою для суспільства.
Інфографіка «Поняття булінгу»
Булінг: сутність поняття, види та ознаки
Термін «булінг» має тісний зв’язок із такими поняттями та явищами, як насильство (застосування по відношенню до іншої особи методів силового або психологічного тиску, погроз, які навмисно спрямовані проти слабших або ж тих, хто не в силах чинити опір та протидіяти) та агресія (вчинення певних дій, які мають на меті порушити фізичну та психічну недоторканність людини, тим самим завдавши їй шкоди).
Слід розуміти, що агресія та насильство пов’язані між собою поняття. Агресія – природна основа насильства. Саме тому поняття агресії є ширшим і включає в себе, зокрема, насильство та булінг (прояв зневаги, безцеремонне спілкування, не звертання уваги на чиюсь думку). Всі ці концепції відображають різні аспекти феномена булінгу в Україні.
Що таке булінг?
Явище булінгу на сьогодні є особливо гострим у сфері освіти. Засоби масової інформації рясніють повідомленнями щодо чергового випадку цькування в закладах освіти, що завжди виклакає суспільний резонанс. Отже, що собою являє булінг?
Булінг – це свідоме цькування іншої особи. Якщо точніше – певні свідомі дії, які знаходять свій прояв у психологічному, фізичному, сексуальному, економічному знущанні (насильстві) щодо іншої особи (малолітньої, неповнолітньої, педагога), а також можуть заподіяти шкоду здоров’ю та психіці потерпілого.
Інфографіка «Булінг в Україні. Статистичні дані»
Види булінгу
- Фізичний – умисні поштовхи, удари, стусани, побиття, заподіяння інших тілесних ушкоджень і т. д. Проте досить рідко діти розповідають дорослим про своїх кривдників. В цьому випадку батькам слід звертати увагу на появу синців, подряпин тощо на тілі дитини, на зіпсутий одяг та на скарги дитини щодо поганого самопочуття. Однак в жодному разі не намагайтеся самостійно покарати кривдника своєї дитини.
- Психологічний – насильство, пов’язане з впливом на психіку, яке викликає психологічну травму засобами словесних образ або погроз, домагань, залякування, створення напруженої атмосфери з метою формування зневажливого ставлення колективу по відношенню до людини, жертви, найчастіше, фізично слабкої особистості. До цієї форми належать:
– словесні цькування;
– образливі жести або дії;
– залякування;
– ізоляція;
– маніпуляції тощо.
Варто розуміти, що дитина, яка зазнала психологічного булінгу, як правило, стає замкнутою, не йде на контакт, може навіть проявити агресію по відношенню до батьків та інших дорослих. Тому батькам слід навчити дитину давати відсіч подібному цькуванню, використовуючи безпечні та дієві способи.
- Кібербулінг – цькування за допомогою гаджетів в соціальних мережах, в мережі Інтернет шляхом поширення неправдивих чуток, використання публічних образ, шантажування, переслідування, залякування тощо. Дорослим в цьому випадку слід спостерігати за поведінкою дитини і з’ясувати: чи стала дитина більше часу проводити в соціальних мережах?, як при цьому змінюється її поведінка та емоційний стан?, чи є проблеми зі сном?, чи просить у вас дитина не ходити до школи тощо?
- Сексуальний – це форма цькування, яка знаходить свій прояв у сексуальних знущаннях, серед яких: дії, погрози, висміювання та принизливі жарти сексуального характеру. Сексуальний булінг може знайти прояв у отриманні прізвиська сексуального характеру, у відеозйомці під час переодягання, у свідомому поширенні чуток, які мають на меті образити, тощо.
Якщо ваша дитина зазнала сексуального булінгу, не тисніть на дитину, дайте їй відчути і зрозуміти, що ви на її стороні. Дитина не зможе сама знайти вихід із цієї ситуації, і це може мати трагічні наслідки. Тому, шановні батьки та дорослі, дійте, захищайте свою дитину. Обов’язково слід повідомити про факт булінгу адміністрації школи та поліції.
Характерні ознаки булінгу
Звертаємо увагу дорослих (батьків та педагогів) на характерні ознаки булінгу (цькування), помітивши які, можна попередити трагедію. Отже ознаками булінгу є:
- цькування, що відрізняються систематичністю й тривалістю (постійно повторюються);
- обов’язково є сторони: булер – кривдник, ініціатор та виконавець цькування; жертва булінгу – особа, яка зазнала знущань; спостерігачі – вони, як правило, не повідомляють дорослим або вчителям про цькування, можуть навіть підтримувати булера;
- булінг має наслідки: фізичні (заподіяння фізичної шкоди через тілесні ушкодження), психологічні (приниження, висміювання, заниження самооцінки тощо), соціальні (соціальна ізоляція, ігнорування тощо).
Інфографіка «Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?»
Окрім зазначених типових ознак булінгу, виокремлюють фізичні та психологічні ознаки. Отже, психологічними ознаками булінгу вважаються:
- наявність у дитини незначної кількості друзів, або взагалі їх відсутність;
- страх та небажання ходити до школи, гуртків, а також спільно з ровесниками бути задіяним у спільних заходах;
- зниження рівня успішності дитини та в цілому мотивації до навчання;
- зростання тривожності дитини, погіршення настрою, порушення сну та зниження апетиту тощо.
Фізичними ознаками булінгу є:
- нанесення матеріальної шкоди (як правило, це – псування одягу, окулярів, гаджетів, зошитів та підручників тощо);
- перенесення знущань в площину соціальних мереж;
- фізичне цькування (штовхання, побої тощо).
Закликаємо дорослих (вчителів, батьків і т.д.) бути пильними та уважними до дітей. Якщо ви помітили хоча б одну з ознак, яка повторюється систематично, – це вже привід до того, аби взяти ситуацію під контроль та діяти.
Булінг чи конфлікт? Причини та форми знущань в колективі
Звертаємо вашу увагу на той факт, що не завжди конфліктна ситуація є булінгом. Це досить важливий момент, який слід брати до уваги педагогам і батькам. Дорослі мають навчитися чітко диференціювати (розрізняти) конфліктні ситуації та знущання для того, аби адекватно вирішити проблему. Окрім цього, різницю між поняттями «конфлікт» та «булінг» слід пояснювати дітям, для попередження виникнення булінгу в дитячому колективі.
Різниця між конфліктом та булінгом
Для того, щоб зрозуміти чим різняться ці два поняття, слід пригадати, що лежить їх основі. Принципова різниця полягає передусім в тому, що булінг – це систематичне, тривале цькування та знущання, в основі якого лежить злий умисел, а також відсутнє розкаяння кривдника. Окрім того, булінг не може припинитися сам по собі, завжди необхідне втручання третіх осіб для захисту й допомоги жертві булінгу, спостерігачам та булеру.
Конфлікт – це ситуація, якій притаманна суперечливість у поглядах, інтересах, а також протиріччя та зіткнення між людьми в процесі їх взаємодії (спілкування, спільної діяльності тощо). За своєю природою конфлікти можуть бути нерегулярними та випадковими, тобто вони не мають злого умислу. Конфліктам притаманна рівність (збалансованість) сил між його суб’єктами, а отже, це дає їм можливість відносно на рівних позиціях здійснювати вплив на розвиток та перебіг конфлікту. Також варто взяти до уваги той факт, що в учасників конфлікту спостерігається приблизно однакове емоційне відлуння, а після конфлікту сторони, як правило, відчувають докори сумління.
Булінг витікає зі статусу людини, влади, конкуренції та наміру проявити лідерські позиції. Залякування має на увазі соціальну нерівність, що ставить жертву в стан, в якому вона не може ефективно захищатися від негативного впливу. Це те, що відрізняє булінг від звичайного конфлікту. У конфлікті учасники рівні, але в булінзі – жертва завжди слабкіше, їй складніше захищатися та протистояти зазначеному негативному явищу. Саме тому, однією із характерних рис булінгу є умисна поведінка, спрямована на заподіяння шкоди і страждань іншій людині.
Причини булінгу
Вчені виділяють наступні причини знущань (булінгу) в колективі:
- боротьба за лідерські позиції;
- конфлікт різних субкультур, цінностей, поглядів та відсутність толерантності щодо них;
- агресивність і віктимизація (певні властивості та особливості людської поведінки, які провокують та сприяють вчиненню людині шкоди);
- розумові та фізичні вади іншої людини;
- заздрість;
- відсутність якісного дозвілля тощо.
Інфографіка «Що робити, якщо ваша дитина агресор (кривдник, булер)?»
Форми булінгу
Численні реальні факти свідчать про те, що школярі, особливо підліткового віку і молодь, вдаються до різних форм булінгу, жорстоких за своїм характером:
– примушують оголятись, облизувати черевики, б’ють камінням, гасять на тілі цигарки;
– займаються груповим сексуальним насиллям;
– фізично знущаються;
– систематично відбирають гроші і висувають «рахунки».
Усе вищеперераховане – це, на превеликий жаль, реальні виявлені факти, які мали гучний громадський резонанс.
Варто зауважити, що участь у подібних фактах беруть як хлопці, так і дівчата, але більшу ініціативу і жорстокість виявляють саме дівчата-підлітки.
Таким чином, як ви могли впевнитися, поняття «булінг» та «конфлікт» є абсолютно різними, між якими не можна поставити знак рівняння. Конфлікт є допустимою і нормальною складовою розвитку колективу, тоді як булінг – явище деструктивне та провокує жорстокість і травмування психіки дитини.
Відповідальність за булінг
Тема булінгу та дитячої агресії є досить гострою та резонансною для українського суспільства. Відповідно до досліджень ЮНІСЕФ Україна входить до 10-ки країн Європи за темпами поширення явища булінгу, що, без сумніву, вимагає втручання держави та напрацювання дієвого механізму протидії та попередження знущань в дитячому колективі..
На сьогодні законодавство України на юридичному рівні визначило поняття булінгу та встановило відповідальність і за безпосереднє цькування, і за приховування фактів булінгу.
Інфографіка «Відповідальність за булінг»
Нагадаємо, 19 січня 2019 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», прийнятий Верховною Радою України 18 грудня 2019 року. З огляду на зазначений закон, були внесені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України, а також до низки Законів України, серед яких: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту».
Важливою новелою ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» є введення адміністративної відповідальності за булінг – штраф та громадські роботи.
Інфографіка «Адміністративна відповідальність за булінг»
В разі, якщо цькування (булінг) набуває фізичного характеру, а також стає причиною завдання шкоди здоров’ю людини, окрім адміністративної відповідальності кривдник (булер), відповідно до чинного Кримінального Кодексу України, нестиме й кримінальну відповідальність (статті 121 та 122 ККУ).
Інфографіка «Кримінальна відповідальність за булінг»
Також звертаємо вашу увагу на можливість отримати додаткову та більш ґрунтовну консультацію стосовно проблеми булінгу, зателефонувавши на гарячі лінії.
Інфографіка «Телефони довіри»
Замість післямови
У висновках варто сказати, що питання боротьби з булінгом в Україні залишається актуальним. Поряд із введенням відповідальності, тобто каральних методів боротьби, вважаємо, що акцент має робитися саме на виховних превентивних методах. Це пов’язано із деякою специфікою неповнолітніх осіб: вони мають меншу антисуспільну спрямованість, аніж дорослі злочинці, а отже є реальний шанс запобігти агресії серед них.
На нашу думку, боротьба із зазначеним явищем має здійснюватися на всіх рівнях: загальному, галузевому та локальному.
Щодо протидії булінгу в Україні, то важливим кроком стало би введення механізму шкільної медіації. У багатьох країнах Європи вже існує такий позитивний досвід. Спеціально підготовлений педагог чи психолог, який не має жодного відношення до сторін конфлікту, проводить зустрічі з дітьми, їхніми батьками та вчителями, де вони можуть висловитися про свої почуття та негативні емоції, владнати ситуацію та примиритися.
Також ефективним було б створення спеціальної служби (можливо як підрозділ у складі Національної поліції), який займався б саме питаннями булінгу, проводив бесіди із батьками жертв та батьками порушників. Необхідно також зняти короткометражні соціальні стрічки, які б на емоційному рівні могли вплинути на школярів, розчулити, показати, до чого може призвести їхнє знущання з однолітків та розповсюджувати їх не тільки за допомогою телебачення, а й у мережі Інтернет та на YouTube.
Радимо ознайомитися зі статтею «Булінг: взаємодія заради безпеки і комфорту»
Лєх Кшижановскі,
Марія Качковска
Osvita IN