Обновлено 4 Червня, 2022 OSVITA.IN
Канадські психологи провели дослідження, спрямовані на вивчення професійного вигорання серед вчителів шкіл.
Вже є очевидним фактом те, що пандемія COVID-19 кардинальним чином зачепила всі сфери життя в сучасному суспільстві та вплинула на процеси, що відбуваються в масштабах всієї планети. Для запобігання подальшого поширення епідемії, ситуація вимагає вживання безпрецедентних, а часом і жорстких заходів боротьби з небезпечною недугою.
На жаль, вплив вірусу торкнувся й сфери освіти, що призвело до великих змін в самому навчальному процесі, наслідком чого стало впровадження дистанційного навчання. А це, в свою чергу, вимагає від викладацького складу необхідності налагодження ефективної роботи і підтримання якості викладання на належному рівні.
Напружена обстановка, пов’язана з пандемією, збільшення обсягів роботи та відсутність всіх необхідних ресурсів, призводять до постійного стресу, що в кінцевому підсумку викликає емоційне виснаження у педагогів. Відповідно, саме адміністрація шкіл та ВНЗ повинна піклуватися і надавати всіляку підтримку педагогам.
В результаті, викладачі, психологічно схильні до емоційного вигорання, втрачають ефективність у своїй професійній діяльності. Комунікації з учнями слабшають, що в кінцевому підсумку призводить до зниження їх успішності.
Групою канадських психологів були проведені дослідження з метою визначення того, як можна підтримати викладачів в період пандемії. 1330 педагогам було запропоновано пройти опитування й відповісти на 92 питання, пов’язаних з емоційним вигоранням, психологічним стресом, особистим ставленням до подій навколо процесів, які спричинили кардинальні зміни. Також вчителям пропонувалося визначити особисту професійну ефективність.
В результаті досліджень було доведено, що вчителі, які перебувають тривалий час в стані стресу, схильні до вигорання. Однак, якщо вдається збалансувати належним чином вимоги до роботи вчителів і ресурси, то вигорання як такого не відбувається. Внаслідок цього, психологи прийшли до наступних висновків:
Причина стресу у педагогів – турбота про учнів
Результати досліджень показали, що вчителі хвилюються та піклуються про своїх учнів і поза навчальним процесом. Під час пандемії викладачі турбуються як про стан здоров’я своїх учнів, так і про їх успішність.
На питання про те, що в роботі під час карантину викликає найбільший стрес, більшість вчителів, які брали участь в дослідженнях, відповіли, що це – брак комунікації та контакту зі своїми учнями. Вчителі турбувалися про здоров’я учнів, їх хвилювало, як вони харчуються і чи відчувають себе в безпеці.
Через відсутність можливості спостереження за кожним зі своїх учнів у вчителів посилюється рівень тривожності. Вчителі переживають через невпевненість в тому, що у їхніх учнів все в порядку.
Особливу тривогу і занепокоєння у викладачів викликали учні, від яких не було звісток із моменту, коли школи були закриті на карантин. В таких випадках деякі вчителі навіть ходили до своїх учнів додому, щоб упевнитися, що з ними все в порядку.
А один із опитаних вчителів взагалі заявив: «Найбільше мене хвилює, як справляються з пандемією мої учні та члени їх сімей. А те, як вони навчаються під час карантину, мене турбує набагато менше. Для мене найголовніше, щоб вони, в першу чергу, були здорові».
Відсутність у дітей однакової можливості отримання шкільної освіти
В ході досліджень педагоги відзначали, що не всі їхні учні можуть вільно відвідувати школу й користуватися своїм правом на отримання шкільної освіти. Деякі з учнів були дітьми з малозабезпечених сімей. За словами викладачів, траплялося, що такі діти залишалися голодними весь день, не кажучи вже про те, що вони не мали доступу до інтернету, без якого неможливо дистанційно навчатися. Навіть тим дітям, у яких базові потреби задоволені, батьки часом надають неоднакову підтримку.
Деякі з учнів є дітьми з особливими потребами, і тому вони особливо потребують додаткової підтримки в процесі навчання. Проте, на жаль, не всі вони отримують необхідну підтримку з огляду на те, що їхні батьки постійно перебувають на роботі або доглядають за молодшими братами і сестрами.
Багато з опитаних педагогів вважають, що вони повинні допомогти дітям з особливими потребами подолати цю нерівність. В результаті, окрім традиційних онлайн-консультацій, вчителі намагаються індивідуально допомагати таким учням.
Під час використання інструментів та ресурсів дистанційної освіти слід дотримуватися принципу «висока якість важливіша великої кількості»
В ході досліджень психологи прийшли до наступного висновку: доцільніше спочатку надавати педагогам лише декілька звичних інструментів дистанційного навчання, а тільки потім вже ускладнювати завдання. Якщо ж одразу запропонувати вчителям широке коло платформ для навчання, освітніх сайтів і т.д., то це ними сприймається не як ресурси, а вже як додаткове навантаження.
Можливо, на перший погляд може здатися нелогічним, що в період карантину більш доцільним є використання обмеженої кількості освітніх ресурсів, проте, як не дивно, результати досліджень свідчать саме про це.
Як показала практика, вчителі, яким спочатку дозволили використовувати звичні інструменти і знизили вимоги, були менше схильні до вигорання. Після того, як вчителі адаптувалися до нових умов, вони освоїли нові ресурси й поступово впровадили їх в процес навчання.
Тому на час карантину доцільним і, відповідно, більш ефективним стане спочатку зниження вимог до педагогів. Не варто одразу вимагати використання великої кількості онлайн-інструментів, а навпаки, слід впроваджувати їх поступово.
Педагогам вкрай необхідна підтримка як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків учнів
Результати дослідження показали, що вчителі, які користувалися підтримкою адміністрації школи та батьків учнів, в нових умовах працювали більш ефективно. Багато з вчителів констатували, що на початку карантину вони відчували невпевненість і емоційне виснаження, що в кінцевому підсумку негативно позначалося на їх продуктивності й знижувало ступінь самооцінки.
Вчителі ж, які в період карантину відчували контроль і тиск з боку адміністрації шкіл або з боку батьків, значно важче адаптувалися до нових умов процесу навчання. І навпаки, вчителі, які отримали підтримку і адекватно оцінили свої емоційні потреби, ефективніше справлялися зі стресом і легше пристосовувалися до нових умов.
Прагнучи зацікавити учнів дистанційним навчанням, вчителі всіляко взаємодіють та співпрацюють з колегами
В ході досліджень багато хто з педагогів висловлювали свою стурбованість тим, що під час карантину діти втрачають інтерес до навчання і їм стає все важче зацікавлювати своїх учнів. І, крім того, багато вчителів відзначали той факт, що все складніше вдається організовувати процес навчання, не маючи можливості контролювати учнів та спостерігати за ними.
Деякі з педагогів підкреслювали, що професійна співпраця зі своїми колегами допомагала їм зацікавити учнів. Викладачі з кількох предметів об’єднували свої зусилля для використання у вивченні окремих освітніх тем, знань з інших предметів і спільно розробляли міждисциплінарні завдання для учнів.
І наостанок, що є особливо важливим: на період проведення дистанційного навчання адміністрація школи повинна всіляко підтримувати викладачів і в усьому допомагати їм уникнути емоційного вигорання. Це в свою чергу, допоможе учням отримувати таке ж якісне навчання, як і в умовах офф-лайну, в чому зацікавлені абсолютно всі: і вчителі, і школярі, і батьки.
Як бачимо, пандемія коронавірусу суттєво вплинула на абсолютно всі сфери життєдіяльності людини, і світ однозначно не буде таким як колись. Ті зміни, які спостерігаються на сьогодні в освіті та в процесах викладання, зокрема впровадження дистанційної освіти, є неминучими. Завдання всіх учасників освітнього процесу адекватно сприйняти їх і максимально одне одного підтримувати.