Обновлено 7 Березня, 2024 Admin
Сьогодні діти мають безмежний доступ до інтернету. У їхньому відкритому розпорядженні відеохостинги, соціальні мережі та різноманітні додатки.
Підлітки не тільки спілкуються й отримують інформацію онлайн, вони, зокрема, можуть споживати за допомогою гаджетів небезпечний для їхньої психіки контент – дивитися відео про насильство, “камерні” хорори, небезпечні для здоров’я і життя експерименти.
Барвистий віртуальний світ настільки захоплює підлітків, що батькам здається, що вони зовсім втрачають інтерес до реального життя. Чи справді це так і як можна цьому протистояти?
Забирати гаджети насильно не можна
Досить часто батьки стикаються з тим, що діти можуть практично цілодобово “сидіти” в інтернеті. Деякі дорослі застосовують кардинальні способи вирішення ситуації – відбирають смартфони та планшети на певний час.
Діти переживають справжню “цифрову” ломку, проте згодом їхня психіка адаптується до нових змін. Щоб зайняти час, що звільнився, вони починають читати, більше цікавитися навчанням і знаходити нові захоплення.
Здавалося б, позитивні зміни в наявності, проте важливо зазначити, що негативних наслідків надалі буде більше, ніж позитивних.
Через “повне скасування” підліток перестає вірити батькам і сприймає те, що сталося, не інакше як тиск і обмеження свободи. Згодом, щойно дитина отримає телефон у своє користування, контроль буде загублено, ситуація погіршиться і батькам без допомоги фахівців буде дуже складно впоратися.
Тому відучувати від інтернету і гаджетів потрібно поступово, навчаючи дитину правил користування електронними пристроями. В ідеалі предмет “цифрова грамотність” слід запроваджувати в кожній школі, починаючи з молодших класів, оскільки вже в першому класі у більшості дітей є свій особистий смартфон.
Порятунок від “неприйнятної” реальності
Більшість психологів стверджують, що оптимальний вік використання гаджетів – з 12 років. Однак саме в підлітків найшвидше розвивається інтернет-залежність, тому що пізніше молоді люди почнуть користуватися гаджетами, то краще для них.
Річ у тім, що в підлітковому віці діти переживають непростий період – прийняття себе як особистості. Часто вони незадоволені собою і своїм становищем серед ровесників. Зовнішня критика дорослих ще більше погіршує становище.
Не справляючись із переживаннями і стресом через свою невідповідність встановленим критеріям, діти “тікають” у барвистий віртуальний світ, де все можливо. У комп’ютерних іграх вони можуть вибрати собі будь-якого героя і можуть робити все, що завгодно.
Вони можуть годинами дивитися блогерів, які літають на приватних літаках, носять дорогі речі і можуть купити собі все, що забажають.
Заклики близьких більше опікуватися своїм життям, вчитися і знаходити собі цікаві захоплення молодим людям не допоможуть. Знайти вихід можна, але все залежить від батьків – їм належить зробити все можливе, щоб реальність стала привабливою для їхньої дитини. Спільні чаювання, походи в торгово-розважальні центри, спільний перегляд фільмів мають бути постійно присутніми в житті “інтернет-залежної” дитини.
“Спільні” ігри в телефон
Кількість проведеного часу перед гаджетами має бути обмежена. Однак у деяких випадках батькам також варто “брати участь” у комп’ютерних іграх дитини. Ми впевнені, що чим більше близькі виступатимуть проти інтернет-захоплень, тим довше вони сприйматимуться як перешкода.
Завдання батьків – вивести підлітка з мережі, а не налаштувати ще більше проти себе. Тому варто почати цікавитися іграми та всім виглядом показати прийняття інтернет-захоплень дитини.
Разом із цим якомога частіше, але без тиску можна пропонувати інші заняття. Наприклад, спочатку батьки зі школярем грають у його комп’ютерну гру, а після займається тим, що подобається батькам – читають, ходять на прогулянки, відвідують спортзал.
Катерина Таран, Лєх Кшижановскі
Для порталу OsvitaIN