Обновлено 10 Лютого, 2021 OSVITA.IN
На жаль, наше життя влаштоване таким чином, що рано чи пізно ми зустрічаємося з різними неприємностями як з дрібним, так і значнішими. І прикладів цим неприємностям може бути маса. Цілком природно, коли як дорослі, так і діти намагаються захиститися від зазначених травмуючих ситуацій. І так або інакше, все це може позначатися на нашому психологічному стані та призводити до стресів.
Про вплив стресу на дитячу психіку та організм
Стрес – є нормальною, захисною і природною адаптаційною реакцією людини на всілякі явища, що травмують. Як би там не було, стрес несе як позитивні функції: він допомагає нам мобілізуватися, зібратися з силами, щоб долати неприємності, так і негативні наслідки – діти можуть відчувати втому, млявість, стають тривожними, капризними й дратівливими. Відбувається порушення сну і зниження загального тонусу, зникають яскраві позитивні емоції, що змінюються печаллю, тугою та пригніченим настроєм.
Якщо ж ситуація і проблеми посилюються, неприємності не припиняються, а навпаки, посилюються, стають хворобливішими і тривають тривалий час, то це може призвести до розвитку вже хронічного стресу. Все це може призвести до того, що життєві сили і ресурси дітей виснажуються, діти можуть серйозно захворіти, а їх поведінка може стати проблемною. Наприклад, діти можуть поводитися демонстративно, зухвало, агресивно або навпаки стають замкнутими та відчуженими. Вашій увазі пропонуються деякі способи, що допомагають дитині розслаблятися, знімати напругу, долати невеликий стрес і легко переносити хронічний.
Про чотири способи, що дозволяють дитині здолати стрес
1. Не мовчи, говори що хвилює!
Намагайтеся, щоб ваша дитина не мовчала, не стримувала ті тривожні думки, відчуття і емоції, що накопичилися усередині, не приховувала напругу, а озвучувала це вербально, тобто словами. Таким чином, вона не сигналізуватиме про стрес за допомогою тілесних симптомів (нервових тиків, нав’язливих дій, заїкання і так далі), хвороб і поведінки, що викликає побоювання. Дорослим бажано утриматися від яких-небудь оцінок, в даному випадку бажано просто уважно вислухати дитину, прагнути зрозуміти її та перейнятися емпатією. Дуже важливо, щоб дитина бачила в вас людину, якій можна повністю довіритися і поділитися своїми проблемами і тривогами.
2. Дихай!
Дихання може виступати в ролі захисного механізму і бути способом саморегуляції організму. І завдяки допомозі дорослих до цієї методики релаксації можуть залучатися навіть маленькі діти. Для цього дитині досить прийняти зручну позу сидячи або лежачи, закрити очі та зосередитися на своєму диханні, прислухаючись до своїх вдихів та видихів. На додаток до цього батьки можуть увімкнути фонограму – тиху, медитативну музику або звуки природи. Це дозволить дитині розслабитися, відволіктися від проблем і відновити свої життєві сили. Постійна практика дозволить дитині досягати гарних результатів – виробити здатність зберігати спокій і витримку в складних життєвих ситуаціях.
3. Підключай уяву!
Малюючи в своїй уяві позитивні образи і картини, що викликають позитивні емоції можна заспокоїтися і розслабитися, відчути себе щасливіше. Запропонуйте дитині, що б вона із закритими очима описала яке-небудь місце, де їй було б приємно знаходитися і викликало позитивні емоції. Нехай вона опише свої враження, що вона бачить і чує, відчуває аж до запахів і тілесних відчуттів. Зазначену методику бажано проводити в приміщенні, в якому дитині було б затишно і приємно, легко заспокоїтися і розслабитися.
4. На природу!
Пам’ятаєте старий девіз ще з нашого дитинства: “Сонце, повітря і вода – наші кращі друзі”? Він залишається надзвичайно актуальним і в наш час. Намагайтеся, щоб діти по можливості більше часу проводили на свіжому повітрі. Адже завдяки вітаміну D відбувається не лише зміцнення організму, але і поліпшення настрою. А свіже повітря, легкий вітерець, шелест листя, щебетання птахів, запах трав та квітів не лише дозволяють розслабитися, але й підсилюють стресостійкість. Знаходячись на природі, запропонуйте дитині зосередитися на тому, що її оточує, на запахах, звуках і поділитися своїми відчуттями та враженнями. У випадку, якщо через певні причини і обставини, що склалися, дитина все ж схильна до стресів та хворобливо їх переносить, на додаток до вищеописаних рекомендацій, варто звернутися до дитячого психолога, який на професійному рівні допоможе дитині навчитися справлятися зі своїми проблемами.