Обновлено 10 Лютого, 2021 OSVITA.IN
На сьогоднішній день у вишах мають місце випадки проведення лекцій російською мовою і цю проблему, на думку мовного омбудсмена України Тараса Кремня, слід вирішувати якомога скоріше.
Мовний омбудсмен про рівень викладання української мови
8 липня 2020 на посаду нового мовного омбудсмена України призначений Тарас Кремінь – український політик, вчений та громадський діяч. На його думку, однією із найголовніших проблем в нашій країні є неякісне викладання української мови, оскільки все починається зі шкіл та вишів.
Про першочергові проблеми, пов’язані з рівнем викладання української мови, мовний омбудсмен поділився в інтерв’ю «Радіо Свобода».
На думку мовного омбудсмена, в даному випадку, необхідно починати, як мовиться, із коріння. На даний момент ми маємо дійсно невисокий рівень якості викладання української мови в навчальних закладах різних рівнів. Така ситуація не лише в обласних центрах і в столиці. Мається на увазі також і периферія (села, територіальні громади тощо). Одним із таких показників є рівень складання підсумкової атестації, яка цього року скасована у зв’язку із введенням карантину. І,відповідно, результати проведення ЗНО.
Тарас Кремінь підкреслив, що Зовнішнє Незалежне Оцінювання в окремих регіонах нашої країни насправді виявилося провальним. В даному випадку слід вказати на Береговський район Закарпатської області і окремі райони Миколаївської області. Це обернулося тим, що учні не можуть реалізувати власні можливості в контексті своєї освітньої траєкторії.
Ситуація з українською мовою у вищих навчальних закладах
Окрім цього, Тарас Кремінь відзначив, що ситуація з викладачами вишів, які викладають лекції російською мовою, – це серйозна проблема, яку необхідно вирішувати. На підставі Закону України «Про вищу освіту», який прийнято в 2014 році, університети стали автономними. Відповідно, те, що стосується освітніх програм вишів, як рівня бакалаврата, так і рівня магістратури, ліцензування окремих спеціальностей, на думку чиновника, має відповідати чинному законодавству і є прямою відповідальністю керівників вищих навчальних закладів. Відповідно, однією із функцій Уповноваженого із захисту державної мови є моніторинг виконання законодавства про державну мову.
Тарас Кремінь підкреслив, що окреслене питання є вкрай важливим, особливо коли мова йде про навчальні заклади, які якраз і формують ідентичність української молоді і в яких закладається основа нашого майбутнього.
Тарас Кремінь про співпрацю інституту мовного омбудсмена з Міністерством освіти і науки України
Тарас Кремінь заявив, що з новим виконуючим обов’язки Міністра освіти Сергієм Шкарлетом він ще не познайомився, проте мовний омбудсмен твердо переконаний: із МОН України необхідно ефективно співпрацювати.
Уповноважений із захисту української мови відзначив, що питання якості освіти і якості викладання української мови в навчальних закладах є одним із ключових завдань, які ставить перед собою особисто і перед майбутнім офісом.
«У нас є Державна служба якості освіти, яка цього року почала процес добровільної сертифікації вчителів різних рівнів. У нас є НУШ (Нова Українська Школа). З 1 вересня 2020 року класи з російською мовою навчання повинні перейти на викладання дисциплін українською мовою. І в той же час це говорить про новий етап розвитку НУШ», – акцентував увагу Тарас Кремінь.
Мовний омбудсмен підкреслив, що і з Міністерством освіти, і з Міністерством Культури, а також, зокрема, із Міністерством юстиції необхідно створити відповідну дорожню карту. Можуть виникнути випадки порушення прав громадян на здобуття інформації державною мовою, а питання правого захисту є одним із ключових пріоритетів, закладених в контексті закону.
Коментар мовного омбудсмена стосовно дозволу абітурієнтам із тимчасово окупованих територій вступати до вишів України без ЗНО
Також Тарас Кремінь прокоментував ситуацію із законопроектом № 3734, що передбачає дозвіл учням із тимчасово окупованих територій (ТОТ) вступати до українських вишів без складання ЗНО.
Так, мовний омбудсмен вважає, що громадяни України, де б вони не знаходилися, мають бути захищені українським законом. І ті діти, які опинилися в неволі на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, і в Криму і стали заручниками ситуації – вони наші діти.
«І, звичайно, ми як представники української держави зобов’язані забезпечити їм доступ до здобуття освіти. Але в той же час треба розуміти, що необхідно створити для цього відповідні умови» – заявив Тарас Кремінь.
Мовний омбудсмен зазначив, що пандемія Covid-19 разом із лихом війни на сході нашої країни внесла свої корективи в усі сфери життя, в тому числі і в освітній процес. Система дистанційної освіти, введена в нашій країні з початку карантину, істотно вплинула на якість освіти випускників загальноосвітніх навчальних закладів.
Щодо скасування ЗНО для дітей із тимчасово окупованих територій (ОРДЛО і Криму) для вступу до вишів України, Тарас Кремінь зазначив, що до кінця не зрозумілим залишається те, яким чином здійснюватиметься оцінювання рівня знань цих дітей. Адже ДПА вони не мають, основна сесія ЗНО ними не складена (зважаючи на об’єктивні причини). Виникає питання: яким чином вони зможуть вступити до українськихі університетів? За словами чиновника – це дуже непроста робота. Адже ситуація ускладнюється тим, що, по суті, держава не володіє інформацією яка це кількість дітей і хто з них зможе реально приїхати до України.
На думку омбудсмена, перш за все, варто визначитися із засобами. Якщо йдеться про засоби в межах асигнувань, що діють на 2020 рік, то вони стосуються забезпечення освітніх потреб. Отже, тут необхідно говорити і про збільшення відповідних квот на державне замовлення, і про створення необхідних умов для подальшого перебування в Україні.
Тарас Кремінь вважає, що діти із тимчасово окупованих територій беззаперечно мають бути забезпечені гуртожитком і, можливо, соціальною стипендією. Але в той же час, ці діти повинні усвідомлювати, що вони знаходяться в Україні і що їм необхідно надолужити освітню програму. Очевидно, що це питання реінтеграції в тому числі, і, цілком імовірно, торкнеться і членів їх сімей. Чиновник також нагадав про те, що необхідно пам’ятати про дітей з інвалідністю.
Тарас Кремінь звернув увагу, що сподівається на допомогу спецслужб України через те, що засоби масової інформації демонструють непоодинокі випадки, коли громадяни, що брали участь в бойових діях на боці терористичних організацій, потрапляли в списки претендентів на отримання вищої освіти.