Обновлено 5 Червня, 2022 OSVITA.IN
Чи варто боятися інституційного аудиту і чи відрізняється такий формат оцінювання закладу освіти від звичних фронтальних перевірок, що колись викликали острах і паніку у всього учнівського та педагогічного колективу?
21 січня 2020 року Державна служба якості освіти України розпочала перший плановий інституційний аудит закладу загальної середньої освіти у Калинівській неповній середній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області. Новий формат відносин держави й освітян було вдало апробовано. Найголовнішим досягненням можна вважати налагоджений діалог між командою експертів та представниками керівництва освітньої установи, педагогами, учнями, органами місцевого самоврядування та батьківською громадою.
Що передбачає інституційний аудит?
Як зазначається у “Абетці для директора”, з якою може ознайомитися кожен охочий на сайті Державної служби якості освіти України, плановий інституційний аудит фокусується на оцінюванні управлінських та освітніх процесів закладів освіти, ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти та дотримання законодавства у освітній сфері.
За словами Валентини Бобир, начальника відділу початкової освіти управління роботи із закладами загальної середньої та дошкільної освіти департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти, однією з цілей інституційного аудиту є створення партнерських стосунків на всіх рівнях державного управління у сфері освіти та розробка рекомендацій, націлених на вдосконалення освітньої діяльності закладу.
Інституційний аудит – це нова процедура оцінювання якості освітньої діяльності за чотирма напрямами:
- освітнє середовище;
- система оцінювання учнів;
- педагогічна діяльність педагогічних працівників;
- управлінські процеси;
Експертна група плідно працювала в закладі освіти протягом п’яти робочих днів.
Експертна група під керівництвом Наталії Кириченко, заступника начальника управління – начальника відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області, ознайомилася з інформацією про роботу школи та результатами самооцінювання директора.
Координацією процесів займалася Наталія Олійник, начальник управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області.
До команди експертів були залучені педагоги-професіонали. Запроваджено нову систему відвідування занять, налагоджено діалог з учнями, почута і врахована думка кожного учасника освітнього процесу. Експертна група мала можливість спостерігати за освітньою діяльністю, провела опитування педагогів, учнів та батьків.
За результатами перевірки експерти мають підготувати низку документів. Що означає кожен з них?
Найвагомішим напрацюванням інституційного аудиту є Акт перевірки, що складається із трьох примірників, засвідчених підписами експертів та керівником закладу освіти, – для школи, засновника і Державної служби якості освіти.
У разі наявності порушень законодавства у сфері освіти, складається Розпорядження про усунення порушень законодавства.
На їх усунення визначається річний термін. Державна служба якості освіти отримує повідомлення про результати виправлення порушень та надає рекомендації щодо подальшої діяльності чи можливої реорганізації закладу освіти.
Аналітична довідка, яка складається протягом 5 робочих днів з моменту завершення роботи команди експертів у школі, подає аналіз документів стосовно діяльності закладу освіти та спостереження за освітньою діяльністю.
Звіт про проведення інституційного аудиту узагальнює матеріали інституційного аудиту. Цей документ складає голова експертної групи на підставі вищезазначених аналітичних довідок та інших матеріалів інституційного аудиту.
Висновок представляє підсумки оцінювання закладу та інформує щодо потреби вдосконалення роботи закладу, його освітньої діяльності, управлінських процесів та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Також у висновку описується позитивний досвід роботи навчального закладу.
Крім того, висновок містить інформацію щодо рівня – високого, достатнього, що вимагає покращення, низького – на якому перебуває школа за результатами проведеного інституційного аудиту. Такий індикатор підготовленості закладу слід розглядати як мотивацію для підвищення рівня надання освітніх послуг та своєрідний шанс для роботи над помилками.
Формування нового уявлення про якість освіти
Конструктивна співпраця, активна комунікація, удосконалення педагогічної майстерності – є ключовими цілями інституційного аудиту, що покликаний зруйнувати усталені стереотипні уявлення про те, що експертна група виконує функцію виключно контролю і покарання.
Звичайно, формування нової культури якості освіти має відбуватися поступово і в тісній співпраці державних органів, педагогів, учнів та батьків. Вдалий старт інституційних аудитів в Україні показав, що тепер освітяни об’єднані спільною місією – формувати й розвивати якість освіти у новій українській школі.