Обновлено 11 Січня, 2022 OSVITA.IN
Незабаром розпочинаються довгоочікувані літні канікули – час на відпочинок, перезавантаження та оздоровлення. Проте досить багато старшокласників, в силу різних обставин, все більше починають замислюватися над питанням працевлаштування на літній період. Слід підкреслити, що законодавством України передбачена охорона дитинства, а також чітко окреслюються вік та умови офіційного працевлаштування.
Отже, з якого віку підліток може офіційно працевлаштуватися, які існують умови, особливості та обмеження щодо працевлаштування – розглянемо в статті. Відповіді на вказані питання стануть в нагоді як неповнолітнім, так і роботодавцям.
З якого віку можливе працевлаштування неповнолітніх в Україні?
Із самого початку звертаємо увагу на те, що питання працевлаштування неповнолітніх осіб регламентується Кодексом законів про працю (КЗпП).
Так, стаття 187 КЗпП визначає, що неповнолітнім вважається фізична особа, яка не досягла 18-річного віку, в трудових правовідносинах прирівнюється у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користується пільгами, встановленими законодавством України. Таким чином, зазначена стаття дає змогу зробити висновок, що неповнолітній – це особа до 18 років.
Відповідно до статті 188 КЗпП України роботодавець може працевлаштувати неповнолітнього з 16 років, що є загальноприйнятим правилом.
Проте, згідно із чинними Цивільним Кодексом (частина 1 статті 32) та Сімейним Кодексом України (стаття 6), неповнолітній – це особа у віці від 14 до 18 років. Саме тому, працевлаштування неповнолітніх в Україні можливе, починаючи із 14 років.
Однак, підлітки з 14 років можуть працювати лише за низки умов:
- потрібна згода на працевлаштування одного з батьків (опікуна, усиновлювача тощо) підлітка (у письмовій формі);
- виконувана робота має бути посильною та не чинити шкоди здоров’ю неповнолітнього;
- неповнолітній повинен здобувати освіту у загальному середньому закладі освіти, або ж навчатися в закладах профтехосвіти;
- працювати підліток у віці від 14 може лише і виключно у вільний від навчання час.
Умови працевлаштування неповнолітніх
Працевлаштування неповнолітніх розпочинається лише після попереднього медичного огляду, що передбачається статтею 191 КЗпП та має на меті вирішити питання щодо допуску підлітка до виконання роботи. Підкреслюємо, що робітники цієї категорії мають проходити щорічні обов’язкові медичні огляди до досягнення ними 21-річного віку. Якщо ж медичний огляд з’ясує, що стан здоров’я кандидата є незадовільний, то в такому випадку в укладенні договору відмовляється відповідно до вимог частини 6 статті 24 КЗпП.
В разі задовільного висновку попереднього медичного огляду із неповнолітнім укладається трудовий договір (обов’язково в письмовій формі), що регламентується пунктом 5 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю. Важливо розуміти, що трудові договори, які укладаються із неповнолітніми, можуть бути на період канікул, на тимчасову роботу (строкові), а також безстрокові.
Документи, необхідні для укладення трудового договору
Якщо працевлаштовуються підлітки віком 14-15 років
- паспорт громадянина України (ID-картка);
- письмова згода одного з батьків (опікуна, усиновлювача тощо) у вигляді заяви;
- висновок медичного огляду неповнолітнього;
Якщо працевлаштовуються підлітки віком 16-18 років
- паспорт громадянина України (ID-картка);
- медична довідка про стан здоров’я, трудова книжка;
- документ про освіту або отриману спеціальність (в разі потреби).
Наказ про прийом неповнолітнього на роботу
Наступним важливим кроком з боку роботодавця є видання наказу про прийом неповнолітнього на роботу. Важливо пам’ятати, що роботодавець зобов’язаний вести трудові книжки працівників (неповнолітніх в тому числі), а також облік неповнолітніх працівників (вказується дата народження). Відповідно до частини 3 статті 26 КЗпП випробувальний термін до неповнолітніх осіб (які не досягли 18-річного віку) не застосовується.
Дотримання трудових гарантій
Під час працевлаштування у підлітка можуть виникнути цілком природними є питання: скільки триватиме робочий день/тиждень?, яку заробітну плату отримуватиму?, чи маю я право на відпустку?, чи існують обмеження щодо виконання робіт?, чи мають право мене звільнити? Всі вищезазначені питання регламентуються Кодексом законів про працю України. Спробуємо розглянути детально трудові гарантії неповнолітніх працівників.
Обмеження щодо виконання робіт неповнолітнім працівником
Статті 190, 192 КЗпП встановлюють певні обмеження щодо залучення неповнолітніх осіб до виконання певних робіт, а саме:
- забороняється використання праці підлітків у важких умовах праці (підземні роботи; роботи в небезпечних умовах праці; роботи, що передбачають підняття й пересування важких предметів);
- заборона залучати неповнолітніх до робіт у вихідні дні, до понаднормових та нічних робіт;
- роботодавець не може переводити неповнолітнього на інші види робіт без його згоди (частина 2 статті 33 КЗпП).
Тривалість робочого часу неповнолітнього
Стаття 51 КЗпП визначає тривалість робочого часу неповнолітнього в залежності від віку:
- 14-15 років – 24 години на тиждень (за умови роботи під час канікул) та 12 годин на тиждень (за умови роботи під час навчального року у вільний від навчання час);
- 15-16 років – 24 години на тиждень (за умови роботи під час канікул) та 12 годин на тиждень (за умови роботи під час навчального року у вільний від навчання час);
- 16-18 років – 36 годин на тиждень (за умови роботи під час канікул) та 18 годин на тиждень (за умови роботи під час навчального року у вільний від навчання час).
Щорічна відпустка
Також неповнолітній працівник має право на щорічну відпустку, що визначається частиною 2 статті 75 КЗпП та ЗУ «Про відпустки» (частина 8 статті 6). Відповідно до зазначеної нормативної бази щорічна відпустка неповнолітнього складає 31 календарний день (після повноліття відпустка складатиме 24 календарні дні).
Звертаємо вашу увагу на статтю 195 КЗпП та пункт 3 частини 7 статті 10 ЗУ «Про відпустки»: відпустка має надаватися у зручний для вказаної категорії працівників час, а також може надаватися за заявою неповнолітніх в перший рік роботи до настання 6-місячного терміну безперервної роботи в певній організації, установі тощо. Частина 5 статті 83 КЗпП забороняє ненадання неповнолітнім працівникам щорічної відпустки, а, відтак – не дозволяє заміну відпусток грошовою компенсацією.
Заробітна плата працівників, які не досягли 18-річного віку
Питання заробітної плати регулюється ЗУ «Про оплату праці», що передбачає поширення дії норм зазначеного закону на всіх працівників певної установи, організації, підприємства тощо, неповнолітніх в тому числі. Це означає, що розмір заробітної плати неповнолітнього працівника не може бути нижчим від рівня мінімальної заробітної плати, встановленого на законодавчому рівні.
Навіть за умови скороченого робочого часу неповнолітнього, заробітна плата має виплачуватися в такому ж обсязі, який виплачується працівникам відповідних категорій, що мають повну тривалість робочого часу (частина 1 статті 194 КЗпП).
Звільнення неповнолітнього працівника
Як ми вже зазначали, укладені трудові договори із неповнолітнім можуть бути строкові та безстрокові. Якщо укладено строковий договір, звільняється неповнолітній у зв’язку із закінченням строку договору. Проте бувають випадки, коли звільнення неповнолітнього може відбуватися на вимогу батьків (стаття 199 КЗпП) та за ініціативи роботодавця (пункти 1,2,6 статті 40 КЗпП).
В разі, якщо звільнення вимагають батьки через загрозу життю і здоров’ю неповнолітнього, або ж через порушення його законних прав, в трудовій книжці роботодавцем робиться запис щодо звільнення на вимогу батьків.
Якщо ж роботодавець захоче звільнити неповнолітню особу, просто так цього зробити не зможе. Відповідно до статті 198 КЗпП для звільнення неповнолітнього працівника роботодавець має отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей.
Післямова
Підсумовуючи вищесказане, хотілося б іще раз закцентувати увагу на тому, що в Україні неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Відповідно, працевлаштування неповнолітніх можливе, починаючи із 14 років, але за дотримання певних умов, серед яких ключова – письмова згода батьків (або осіб, що їх замінюють).
Роботодавець, в свою чергу, приймаючи на роботу неповнолітню особу, має дотримуватися норм чинного законодавства, не порушуючи при цьому умов працевлаштування, та дотримуючись і виконуючи трудові гарантії.
Марія Качковська
Osvita IN