Обновлено 13 Березня, 2026 Admin
Питання мобільних телефонів у школі неодноразово викликало суперечки серед батьків та вчителів. Часто можна почути, що смартфони відволікають дітей від навчання, тому їх потрібно обмежити задля дисципліни.
Проте є й прихильники думки, що телефон є власністю учня, і порушувати його право власності не можна. То чи заборонять гаджети в українських школах і чи потрібні такі кардинальні кроки з боку влади?
Позиція міністерства: ініціатива за школами
У Міністерства освіти та науки України чітка позиція: там не вбачають необхідності у прийнятті наказів про заборону гаджетів на загальнодержавному рівні. Відповідно, у короткостроковій перспективі розраховувати на централізоване вирішення питання не варто.
Більше того, посадовці не вважають це питання пріоритетним для міністерства, зазначаючи, що адміністраціям шкіл слід самостійно розібратися в ньому. Цікаво, що при цьому представники МОН визнають: світова практика заборони гаджетів на національному рівні демонструє покращення якості освіти.
Головний інструмент, який пропонує МОН, — це «соціальний договір». Заклади освіти можуть впроваджувати власні правила користування девайсами за погодженням із батьками.
Як це може працювати на практиці?
Є кілька варіантів реалізації обмежень, які можна закріпити в договорі між школою та батьками:
- Спеціальні бокси: учні залишають телефони у спільній коробці на столі вчителя перед початком заняття.
- Індивідуальні локери: використання персональних шафок, де гаджети зберігаються протягом навчального дня або окремих уроків.
За такої умови діти залишатимуться на зв’язку з батьками у складних ситуаціях, проте телефон не відволікатиме їх під час уроків, а використання додатків зі Штучним інтелектом для розв’язання задач стане неможливим.
Чому українці не можуть дійти згоди?
Попри аргументи про користь для навчання, значна частина батьків виступає проти обмежень. Основний камінь спотикання — безпека. В умовах постійних повітряних тривог батьки хочуть мати прямий зв’язок із дитиною в укритті. Також звучать зауваження, що ніхто не має права примусово вилучати особисте майно, оскільки це порушує законодавство про приватну власність.
З іншого боку, педагоги скаржаться на тотальну цифрову залежність. Діти проводять у смартфонах не лише уроки, а й перерви, через що втрачається навичка живого спілкування та фізична активність. Якщо зайти в будь-яку школу під час перерви, можна побачити, що замість руху діти масово сидять у телефонах, переглядаючи відео або граючи в онлайн-ігри.
Юридичний аспект
Важливо пам’ятати: вчитель не має законного права силоміць виривати телефон з рук учня або проводити обшуки. Будь-які обмеження мають базуватися на добровільній згоді та внутрішніх правилах розпорядку школи. В основі спілкування педагога з дітьми мають бути повага та тактовність.
Як діяти адміністраціям шкіл?
Вирішення питань дисципліни та успішності є компетенцією школи. Якщо адміністрація вирішує обмежити використання телефонів, варто дотримуватися такого алгоритму:
- Провести відкрите обговорення з батьківськими комітетами.
- Передбачити механізм екстреного зв’язку (наприклад, через класного керівника), якщо телефон дитини перебуває у боксі.
- Розглянути можливість використання звичайних «кнопкових» телефонів як альтернативи смартфонам.
Заборона смартфонів — це не про примус, а про домовленість між усіма учасниками освітнього процесу задля якісного навчання. Тому на думку редакції OsvitaIN слід більш відповідально та ретельно підійти до вирішення питання контролю використання гаджетів в школі та приймати відповідне рішення кожному освітньому закладу окремо.
Катерина Таран