Обновлено 31 Жовтня, 2025 Admin
Одним з найпоширеніших завдань для здобувачів вищої освіти є написання есе. З його виконанням іноді виникають проблеми, тому що студенти можуть не знати, що таке есе, яка його структура, як потрібно писати висновки і тому подібне. Звісно можна написати листа викладачу та попросити все пояснити, але є і інший вихід, менш ресурсозатратний.
В цій статті ми зібрали всю інформацію, яка потрібна бакалавру, магістру чи аспіранту для успішного написання есе під час навчання в університеті.
Що таке есе?
Есе — це коротка письмова робота, у якій автор висловлює власну думку щодо певної теми або проблеми. На відміну від звичайного твору, есе пишеться від імені автора, виражаючи його суб’єктивну думку, має вільну структуру та покликане спонукати читача до роздумів.
Мета есе — не просто передати факти, а показати індивідуальний стиль мислення, уміння аналізувати, робити висновки й аргументувати власну позицію.
Тобто якщо студенту, наприклад, потрібно написати есе на тему: «Вплив інтернету на сучасну освіту в початковій школі», студент має писати про те, в чому на його думку полягає вплив інтернету на освітній процес в учнів, що навчаються в 1-4 класах. Свою думку здобувач освіти має аргументувати, наводячи певні факти.
Основні ознаки якісного есе
Звісно всі студенти зацікавлені в успішному написанні есе, адже це одна з практичних робіт, що підлягає оцінюванню.
Щоб зрозуміти, як правильно написати есе, потрібно знати його ключові особливості, що полягають в наступному.
- Вузька тема – текст зосереджується на одній проблемі – наприклад, «Роль логопеда у сучасній системі інклюзивної освіти», в якій студент розписує виключно роботу логопеда в інклюзивному класі, її переваги, вказуючи можливу проблематику.
- Авторська позиція – есе відображає особисте ставлення до теми, тобто знов ж таки задача автора відобразити свою думку.
- Аргументованість – кожна теза має бути підтверджена фактами, прикладами чи цитатами. Для цього можна використовувати в тому числі наукові статті, роблячи посилання на їх авторів, публічні виступи діячів науки та освіти.
- Розмовний стиль – простота і природність. Есе не є науковою статтею, тому текст має бути викладений простою мовою, зрозумілою читачеві без складних оборотів.
- Внутрішня єдність – навіть у вільній формі має бути чітка логіка думок. В цій роботі важливо зберігати логічні зв’язки між реченнями.
- Стислість – зайві фрази варто уникати, концентруючись на головному.
Як обрати тему для есе
Вибір теми — перший і дуже важливий крок. Якщо викладач пропонує перелік варіантів, студенту слід обирати ту тему, яка йому найближча за змістом або інтересом.
Якщо ж тема не задана, слід орієнтуватися на мету написання:
- для навчального есе — варто підкреслити логічність, аналітичність, грамотність власних думок, розуміння теми та навести цитати науковців;
- для творчого есе, наприклад, на конкурс, — в тексті слід продемонструвати оригінальність мислення й емоційність.
Структура есе: як побудувати текст
Незважаючи на вільну форму, есе має класичну тричастинну структуру, яка дозволяє зберігати логічність викладення тексту:
- Вступ. Перший абзац має зацікавити читача. Тому можна використати риторичне запитання, цитату або короткий опис проблеми. Вступ створює загальній настрій роботи і підводить до її основної ідеї.
- Основна частина. Це ядро есе, де розкривається тема. Текст може будуватися за схемою: теза → аргументи → приклади → висновок, або навпаки. Аргументами можуть бути реальні події, думки науковців, літературні приклади, власний досвід. Головне — логічність і переконливість.
- Висновок. Підсумкова частина містить основні думки, підводить риску й залишає простір для роздумів. Есе можна завершити цитатою, риторичним запитанням або власним висновком, що відповідає на проблему, поставлену у вступі.
Поради від редакції
В есе особливо важливою є ідея – головна тема, для розкриття якої потрібно скласти план. Для логічності викладення цього плану потім слід притримуватись.
Важливо запам’ятати, що складні речення «обтяжують» текст і його потім складно читати, навіть викладачу. Для есе не варто використовувати штучний інтелект, адже головна цінність – ваші думки, тим паче, що він може «нагрішити» з правдивістю інформації.
Якщо є запозичення з наукових статей, монографій тощо, потрібно обов’язково робити посилання, дотримуючись академічної доброчесності.
Редакція OsvitaIN бажає всім студентам успіхів у навчанні та дуже сподівається, що дані поради є корисними та будуть використані.
Катерина Таран