Обновлено 4 Жовтня, 2026 Admin
Складні соціально-політичні умови змінили не лише формат навчання в українських університетах. Вони змінили атмосферу, у якій навчаються студенти та працюють викладачі. Повітряні тривоги, вимушені переїзди, дистанційне навчання, невизначеність, особисті втрати та постійне емоційне напруження стали частиною повсякденного життя.
За таких обставин конфлікти в освіті уже не можна розглядати лише як суперечку через оцінку, дедлайн чи організацію навчального процесу. На реакцію людини можуть впливати її психологічний стан, накопичена втома та здатність справлятися зі стресом. Саме тому питання психоемоційного стану студентів і викладачів безпосередньо пов’язане з якістю комунікації та освітнього середовища.
А що про це говорять результати досліджень?
Психічне здоров’я студентів: цифри, які змушують замислитися
Як зазначається у «Дайджесті досліджень ментального здоров’я українців (2024–2026)», одне з крос-секційних досліджень (Polyvianaia et al., 2025) було проведене у жовтні 2023 року серед 1398 студентів із 17 вишів України. Фахівці вивчали рівні тривоги, депресії, безсоння та ПТСР.
Отримані результати продемонстрували значне психологічне навантаження: у 48,1% респондентів виявлено симптоми ПТСР. Помірні чи тяжкі ознаки тривоги відзначили 34,1% опитаних, депресивні симптоми — 33,6%, а проблеми зі сном — 19,3%.
Результати цього опитування дають підстави говорити про значне психологічне навантаження, з яким українські студенти продовжують навчатися під час війни. Оскільки воєнний стан в країні продовжується, нервова система не відновлюється, стрес набуває хронічного характеру та безумовно впливає на якість життя та навчання здобувачів освіти.
Чи зростає тривожність студентів?
Важливим є порівняння результатів досліджень за жовтень 2023 року та на початок 2025 року. Статистичні дані за 2025 рік опубліковані в Звіті «Психоемоційний стан викладачів та студентів: дослідження серед спільноти університетів «Ти як?». Відповідно до отриманих даних у жовтні 2023 року частка студентів із помірною та тяжкою тривогою становила 34,1%, тоді як на початку 2025 року в матеріалах дослідження наведено показник 79%.
Сам факт високого показника тривожності вказує на те, що психологічне напруження не залишається лише особистою справою студента. Воно може ускладнювати навчання, спілкування та взаємодію з іншими учасниками освітнього процесу.
Який психоемоційний стан мали студенти у 2025 році
Окремі дані, наведені в презентації за 2025 рік, показують розподіл здобувачів за рівнем стресу та тривожності.
- Щодо стресу, високий рівень зазначено у 11,9% студентів, середній — у 67,1%, низький — у 21%.
- Щодо тривожності показники дещо відрізняються: високий рівень становить 12,6%, середній — 63,3%, низький — 24,1%.
Цікаво, що найбільша частка припадає не на високий, а на середній рівень і стресу, і тривожності. Тобто проблема не обмежується невеликою групою студентів із найвищими показниками. Значна частина здобувачів освіти навчається в умовах помітного психологічного напруження і він має постійний характер.
Це важливий момент для університетського середовища. Студент може продовжувати відвідувати заняття, виконувати завдання й складати іспити, але водночас мати значно менше внутрішнього ресурсу для спілкування, концентрації та подолання складних ситуацій.
Не всі студенти переживають стрес однаково
У матеріалах дослідження Всеукраїнської програми ментального здоров’я також наведено поділ студентів за психоемоційним профілем. 47,2% становлять ресурсну групу. Для цих студентів характерні більш стабільний позитивний настрій, нижча тривожність і здатність справлятися зі стресом.
Ще 27% віднесено до групи ризику. Такі здобувачі відчувають помітну втому, однак загалом зберігають позитивний настрій і ставлення до навчання.
Окрему групу становлять виснажені студенти — 25,8%. У презентації для них зазначено високий рівень виснаження, тривоги та пригніченості.
Такий розподіл показує: студентська аудиторія неоднорідна. Хтось має достатньо ресурсу для активного навчання, хтось потребує делікатної підтримки, а хтось уже діє на межі виснаження. Щоб зберегти комфортне освітнє середовище, викладачеві важливо зважати на цей контекст: вчасно помічати маркери перевтоми та проявляти гнучкість у взаємодії, а не вимагати однакової стійкості від усіх здобувачів.
Психологічне навантаження стосується і викладачів
Не можна говорити про стан освітнього середовища, аналізуючи лише студентів. Викладачі також працюють в умовах тривалого стресу, невизначеності та необхідності постійно адаптуватися до змін.
У презентації наведено такі показники професійного вигорання викладачів: високий рівень — 13%, середній — 45%, низький — 42%.
Серед чинників тиску на педагогів названо постійне навантаження, роботу в умовах невизначеності, необхідність швидко переходити між різними форматами навчання, емоційне перенапруження під час роботи зі студентами, які переживають травматичний досвід, а також власні переживання, пов’язані з війною.
У матеріалах опитування окремо виділено період 6–10 років професійного стажу як важливий етап, що потребує особливої уваги з погляду професійного виснаження.
Для освіти це означає просту, але важливу річ: від викладача не можна вимагати постійної емоційної стійкості, не враховуючи його власний ресурс.
Коли психологічна напруга впливає на навчання
Стрес і тривожність не обов’язково проявляються відкрито. Людина може не говорити про свій стан, але ставати менш терплячою, втрачати мотивацію, уникати спілкування або гостріше реагувати на зауваження.
У студентів це може проявлятися у втраті концентрації, труднощах із виконанням завдань, відстороненості чи різкості у спілкуванні. У викладачів — у втомі, дратівливості, зниженні мотивації та професійному виснаженні.
Саме тут виникає зв’язок із конфліктами в освітньому середовищі. Підвищена психологічна напруга може ускладнювати конструктивну комунікацію та зменшувати ресурси, необхідні для спокійного вирішення суперечностей.
Але важливо не робити з цього надто прямий висновок. Не кожен конфлікт спричинений стресом, так само як не кожна різка реакція свідчить про психологічне виснаження. На взаємодію впливають різні чинники — від особливостей комунікації до організації навчального процесу.
Водночас психоемоційний стан учасників освітнього процесу сьогодні є фактором, який просто неможливо ігнорувати.
Чому дистанційне навчання додає складності
Воєнний стан суттєво змінив й сам формат педагогічної взаємодії. Навчання може відбуватися очно, дистанційно або в змішаному форматі, а перехід між ними іноді відбувається дуже швидко.
Онлайн-комунікація має свої особливості. Викладач не завжди бачить реакцію студентів, частина невербальних сигналів втрачається, а технічні проблеми можуть додатково посилювати напругу.
Коли до цього додаються втома, тривожність або нестача ресурсу, звичайна навчальна ситуація може потребувати від учасників значно більше зусиль для конструктивного діалогу.
Тому сучасна педагогічна взаємодія потребує не лише методичної компетентності. Вона вимагає також уміння розпізнавати напруження, правильно будувати комунікацію та не допускати непотрібної ескалації.
Яким має бути освітнє середовище
Сьогодні університет для багатьох студентів залишається одним із небагатьох просторів, де зберігаються певна структура, розклад, навчальні цілі та регулярна взаємодія з іншими людьми.
Тому освітнє середовище має не збільшувати відчуття хаосу, а, наскільки це можливо, створювати передбачуваність і зрозумілі правила.
Це не означає відмову від вимог. Студенти й надалі мають виконувати навчальні завдання, дотримуватися академічних правил і відповідати за результати своєї роботи. Але вимогливість може поєднуватися з повагою, а конфлікт — із можливістю його конструктивного розв’язання.
Саме тому готовність фахівців освітньої галузі працювати в тому числі з конфліктними ситуаціями можна розглядати як один із чинників стабільності освітнього середовища.
Чого потребує підготовка майбутніх педагогів
Психологічне навантаження змінює умови, у яких відбувається педагогічна взаємодія. Саме тому майбутньому фахівцеві недостатньо знати лише теорію педагогіки. Важливо бути готовим працювати з напруженням, різними емоційними реакціями та конфліктними ситуаціями, які можуть виникати під час навчання.
Якщо педагогічна взаємодія стає складнішою, відповідно має змінюватися і професійна підготовка. В тому числі вона має складатися з тренінгів з конфліктології, медіації, ефективної комунікації та емоційної саморегуляції.
Це важливо не лише для майбутніх викладачів. Фахівець у галузі освітніх наук працює з людьми, організовує взаємодію та часто опиняється у ситуаціях, де необхідно врахувати інтереси різних учасників освітнього процесу.
Тому професійна компетентність сьогодні — це не тільки знання методики чи вміння організувати заняття. Це також здатність зберегти конструктивний діалог тоді, коли спілкування стає складним.
Від редакції
Цифри, наведені в дослідженнях, — це не просто статистика. За ними стоять студенти та викладачі, які продовжують навчатися і працювати в надскладних умовах.
Результати показують, що значна частина студентів стикається з тривожністю, стресом та емоційним виснаженням, а викладачі водночас працюють під постійним професійним і психологічним навантаженням. Це не означає, що кожна складна ситуація в університеті є наслідком війни або стресу. Проте психологічний стан учасників освітнього процесу став важливим контекстом, який не можна залишати поза увагою.
Сьогодні університет має бути не просто місцем, де передаються знання. Це простір, у якому люди повинні мати можливість навчатися, працювати й взаємодіяти навіть тоді, коли зовнішні обставини залишаються нестабільними.
Саме тому, на думку редакції OsvitaIN, готовність до проблемної комунікації та вирішення педагогічних конфліктів варто розглядати не як вузьку професійну навичку, а як частину сучасної педагогічної культури.
Катерина Таран